Науковці провідних закладів вищої освіти України




У рамках Програми  Міжнародної науково-практичної конференції  «Діалог культур і просторів: спадщина та ідентичність», присвяченої 150-річчю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 80-річчю ЮНЕСКО та 135-річчю з дня народження Фрідріха Кізлєра на факультеті архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва відбувся науково-практичний семінар «Перспективи розвитку магістерської освіти спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Семінар відбувався 17 жовтня у навчальному корпусі № 8 на кафедрі архітектури, урбаністики та збереження об`єктів ЮНЕСКО.

В семінарі прийняли участь науковці провідних закладів вищої освіти України в галузі. Зокрема:

•  Національного університету  «Львівська політехніка» - Віктор  Проскуряков, д.арх. проф., зав каф ДАС, дійсний член Української академії архітектури; Олена Кайдановська, д. пед. наук професор кафедри архітектурного  проєктування, доцент, експерт ради НАЗЯВО;  Оксана Юрчишин, к.арх. заступниця директора з науково-педагогічної роботи, Інституту архітектури та дизайну, заступниця гол. галузевої експертної ради НАЗЯВО;  

• Київського національного університету будівництва та архітектури -  Ірина Устінова  д. арх., проф.,  професорка кафедри містобудування;

• Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» - Денис Вітченко,  к. архітектури, доц. каф. будівництва, геотехніки 

• і геомеханіки;

• Чернівецького національного університету – Ірина Коротун,  д.арх. доцент, зав каф. архітектури, урбаністики та збереження об`єктів ЮНЕСКО, заслужена архітекторка України, дійсна членкиня УНК ІКОМОС, НСАУ, наукової ради Центру управління об`єктом ЮНЕСКО, вченої ради ЧНУ, консультативної ради ЧОВА, консультативної ради ЧМР; Юліана Баланюк – к.п.н, доц., доцентка кафедри; Сергій Гомонович – доцент кафедри; ассистенти: Руслан Юрійчук – к.а.; Тетяна Антощук – к.а; Анатолій Довганюк; Євген Попович; Сергій Стоян, Володимир Тимофтій;   

В ході обміну думками було зазначено, що Архітектурно-містобудівна  освіта в Україні переживає складний, але надзвичайно важливий період трансформації. Перед нею стоять серйозні виклики:  воєнні руйнування, економічні обмеження, відтік кадрів, технологічні зрушення. Водночас ці виклики відкривають можливості для оновлення: впровадження сучасних технологій, формування нових ціннісних орієнтирів, інтеграції в європейський та світовий освітній простір. Задача ЗВО виховувати архітекторів нового покоління: фахівців, здатних поєднувати креативність із відповідальністю, технологічні інновації зі збереженням культурної спадщини, локальну ідентичність із глобальним баченням, які будуть визначати якість архітектурно-містобудівного  відновлення України у найближчі десятиріччя. 

Завідувачка кафедри архітектури, урбаністики та збереження об`єктів ЮНЕСКО д.а. Ірина Коротун ознайомила присутніх з останньою редакцією ОНП освітнього рівня «магістр» спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» та заплановані зміни. Присутні висловили загальне позитивне враження від змісту і спрямованості ОНП. 

Було зазначено, що  Освітньо-наукова програма спеціальності G17 «Архітектура та містобудування» спрямована на формування у здобувачів системних знань, умінь і компетентностей, необхідних для здійснення професійної діяльності в галузі архітектурного проєктування, урбаністики та наукових досліджень у сфері архітектури. 

Структура програми забезпечує поєднання теоретичної підготовки, практичних навичок і науково-дослідної складової, що відповідає вимогам рівня «магістр».

Зміст освітньо-наукової програми узгоджується з професійним стандартом та Європейською системою архітектурної освіти (EAAE, UNESCO/UIA).

До обов’язкових навчальних компонентів входять дисципліни, спрямовані на поглиблення фахової підготовки та розвиток аналітичного мислення здобувачів.

Обов’язкові дисципліни формують базу знань, що забезпечує розуміння сучасних тенденцій архітектурної теорії, урбаністичного планування, реконструкції історичного середовища та сталого розвитку територій.

Навчальні курси обов’язкової частини програми охоплюють як професійно орієнтовані, так і науково-методологічні дисципліни, зокрема ті, що стосуються методів архітектурного аналізу, проєктування та дослідження у сфері містобудування.

Щодо дисциплін вільного вибору здобувача – вони  спрямовані на індивідуалізацію освітньої траєкторії та розширення наукових і практичних компетентностей. 

Перелік вибіркових дисциплін забезпечує можливість поглибленого опанування окремих напрямів архітектурної діяльності, таких як сучасні технології проєктування, сучасна архітектура та містобудування, реставрація архітектурної спадщини чи урбаністичні дослідження.

Така структура створює гнучке освітнє середовище, що дозволяє здобувачам адаптувати програму до власних наукових інтересів і професійних цілей.

Важливою складовою програми є професійні практики, які забезпечують інтеграцію теоретичних знань із реальними умовами архітектурної та містобудівної діяльності.

Науково-дослідна практика сприяє формуванню навичок академічного письма, аналітичного мислення та дослідницької автономії здобувачів.

Проєктно-орієнтовані практики орієнтовані на розвиток уміння працювати з комплексними архітектурно-урбаністичними завданнями, взаємодіяти з фахівцями суміжних галузей і представляти результати у професійному форматі.

Загалом структура ОНП відображає баланс між академічною підготовкою, творчими практиками та дослідницькою діяльністю, що є необхідним для підготовки конкурентоспроможного фахівця в галузі архітектури та містобудування.

Програма побудована з урахуванням принципів наступності, міждисциплінарності та практичної орієнтації, що забезпечує цілісність освітнього процесу.

             Разом з тим, було висловлено ряд пропозицій та зауважень:

• кількість аудиторних годин повинна складати 1/3 від загальної кількості годин на предмет;

• розглянути можливість зменшити кількість заліків та екзамені, об`єднавши окремі дисципліни;

• розглянути можливість систематизації вибіркові дисципліни, розподіливши їх за тематичними блоками для підвищення логічності та зручності вибору студентами.

Після жвавого обговорення пропозиції вирішено  врахувати висловлені пропозиції і зауваження при підготовці проєкту  змін до ОНП на наступний 2026-27 навчальний рік та коригуванні навчальних планів та робочих програм.


Текст: І.Коротун.
Фото: С.Стоян, В.Тимофтій