28 вересня 2026 року студенти-магістранти та викладачі кафедри архітектури, урбаністики та збереження об’єктів ЮНЕСКО долучилися до онлайн-лекції Володимира Висоцького «Спадщина без бар’єрів: як зробити культурні надбання доступними для всіх», організованої Українським Фулбрайтівським Колом, Програмою імені Фулбрайта в Україні та Київським офісом Інституту міжнародної освіти.
Тема лекції є актуальною для сучасної архітектурної освіти та практики, адже сьогодні збереження культурної спадщини передбачає охорону її матеріальної та історичної цінності та створення умов для повноцінного доступу до неї різних груп людей.
Лектор Володимир Висоцький – фахівець з доступності та інклюзивних практик, старший радник з безбар’єрного середовища та послуг програми «Партнерство за сильну Україну», сертифікований експерт Міжнародної асоціації фахівців з доступності – поділився професійним досвідом та сучасними підходами до формування безбар’єрного середовища.
Під час лекції було розглянуто основні принципи безбар’єрності та універсального дизайну, підходи до забезпечення фізичної, інформаційної та цифрової доступності об’єктів культурної спадщини. Окрему увагу приділено практичним рішенням, які дають змогу адаптувати історичні будівлі, музеї, театри та інші об’єкти без втрати їхньої культурної та архітектурної цінності.
Цінною складовою зустрічі стали реальні приклади та практичні підходи до поєднання двох важливих завдань – збереження автентичності спадщини та забезпечення права кожної людини на рівний доступ до культурного середовища. Було наголошено, що безбар’єрність може і повинна розглядатися як невід’ємна частина сучасного проєктування, реставрації та містобудування.
Участь у таких освітніх заходах дає можливість студентам і викладачам кафедри розширювати професійні компетентності, знайомитися з міжнародним досвідом та актуальними практиками, а також інтегрувати сучасні принципи доступності у навчальний процес і подальшу архітектурну практику.

Дякуємо організаторам та лектору за змістовну зустріч, актуальні приклади й можливість професійного діалогу про майбутнє культурної спадщини – відкритої, доступної та важливої для кожного.

Текст: аистентка кафедри Тетяна АНТОЩУК

Учасники конференції